PDF.pdf

Генеалогічні записки. – Львів, 2013. – Вип. 11 (нової серії 5)
Студії
УДК 929.651(477.51)Тризна
Ігор СИТИЙ
(Чернігів)
ТРИЗНИ ТА СИМВОЛІКА ВИБЕЛЬСЬКОЇ СОТНІ
ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛКУ
Серед питань української козацької геральдики та сфрагістики, які потребують свого вирішення,
є питання авторства та витоків сотенної символіки. Цікавий матеріал до цього міститься у
Центральному державному історичному архіві серед паперів Вибельської сотні. Ця адміністративно-
територіальна та військова одиниця сформувалася у 1654 р.1 Якою була сотенна печатка у XVII ст.
ми не знаємо, бо бракує відповідних архівних матеріалів, хоча припускаємо, що за традицією це була
посадово-службова печатка сотника. Стосовно XVIII ст. справи кращі, принаймні з середини століття.
Ніна Грабова виявила та опублікувала 133 відбитки сотенної печатки від 1751 до 1781 рр.2 Вона
кругла, діаметром 32 мм (мал. 1). По колу напис: “ÏÅ×ÀÒÜ ÏÎËÊÓ ×ÅÐÍhÃÎÂÑÊÎÃÎ ÑÎÒÍh
²ÁÅËÑʲ²”. Типологічно напис стоїть в одному рядку з написами на печатках Киселівської та
Столинської сотень Чернігівського полку, що датуються 1751–1781 рр.3 Це дозволяє припустити, що
вони виготовлялися за єдиним зразком. У розшифруванні зображення Н. Грабова допустила помилку:
вона трактує його як метелик. Цей огріх легко пояснюється тим, що різьба центральної фігури
неглибока, тому на відбитку вона погано читається. Насправді, зображена подвійна геральдична
лілія, тобто герб “Гоздава”. Як годиться, герб у щиті, над щитом – шолом, обабіч – намет, над
шоломом одноголовий орел, що тримає у лапі хрест. Останнє зображення – це знак Чернігівського
полку. Як слушно зауважує Н. Грабова, він підкреслює належність сотні до полку. Знак з’явився ще
у 1720-х рр. як наслідок діяльності російської Герольдмейстерської контори та Військової колегії4.
Чернігівський полк використовував печатку з зображенням орла принаймні з 1740 р.5
На нашу думку, поява цієї композиції, тобто поєднання родового знаку “Гоздави” з полковим
знаком, пов’язана з Миколою Тризною, котрий у 1728–1748 рр. займав уряд вибельського сотника6.
Окрім цього, Микола Тризна був першим вибельським сотником з таким прізвищем. Його
правонаступниками були Андрій та Петро Тризни7. Тризни пишалися своєю належністю до герба
“Гоздава”, адже за легендою він виник ще в ХІ ст.8 Цей герб з присвятою києво-печерському
архімандриту Йосифу Тризні прикрашає титул київського “Триодіону” 1648 р.9 та портрет ієрарха
(мал. 2)10. Його ми бачимо на печатках Миколи11, Андрія (мал. 3)12 та Івана Тризн13. Про належність
Тризн до модифікації “Гоздави” під назвою “Lilia drugі raz” писав Вацлав Потоцький14. Високохудожніми
зображеннями герба прикрасив книгу купчих Вибельської сотні 1731 р. Микола Тризна (мал. 4)15.
Микола Тризна походив з старовинного роду “Тризна с фамилий предков ублаженных,
шляхетством издавна в Польше предпочтенных”16. Рано осиротів, навчався у Києво-Могилянській
академії “вдал себе в сиротстве к наукам свободным. Всей философии имел превосходство и других
учений получил довольство”17. Потім “вступил в службу”, ходив з військом на Сулак, Польщу, Крим,
був депутатом до царського двору, сотником, бунчуковим товаришем, засідав у Генеральному
військовому суді, займався законотворчістю та красним письменством “в писании умном упражнялся”,
любив спілкуватися з вченими людьми, багато читав “чтение книг разных та была забава”. Помер
22 січня 1776 р.18